Нічиї люди Ієрархія як надія в суспільстві злодіїв

Чому так багато людей в Індії — найвідомішому у світі ієрархічному суспільстві — продовжують жити з такою наполегливістю й надією? І чому ті, кого звикли вважати «пригніченими», приймають ієрархію замість того, щоб утікати від неї?
Спираючись на багаторічні етнографічні дослідження серед канджарів — спільноти професійних розбійників у Раджастхані — книжка Nobody’s People показує ієрархію не як форму гноблення чи тягар, а як живу логіку турботи та відповідальності. Саме через ієрархічні зв’язки — між покровителями й підлеглими, старшими й молодшими, батьками й дітьми — люди найдієвіше утверджують власну гідність, здобувають свободу й здійснюють свої прагнення. Без таких зв’язків людина ризикує не просто відчуженням, а соціальним зникненням — долею «нічийних людей».
Показуючи, що ієрархія є не протилежністю руху, а творчою моральною граматикою, через яку люди уявляють, сподіваються на й виборюють краще життя, книжка кидає виклик егалітарним догмам сучасної соціальної науки, оголюючи її сліпі плями — далеко за межами сільської Індії.

Published in 2020 by Stanford University Press