Patronage as Politics in South Asia

Що означає, коли громадяни поклоняються своїм політикам, падають до їхніх ніг або очікують від них їжі, роботи, захисту — навіть любові? Для багатьох спостерігачів ці практики виглядають як корупція, феодальні пережитки чи ознаки провалу демократії. Проте по всій Південній Азії саме вони становлять серцевину політичного життя.
Спираючись на багаті історичні й етнографічні дослідження — від святкових бенкетів у Раджастхані й тамільських “великих людей”, які фінансують школи та храми, до політичних посередників у Мумбаї, непальських королів і бенгальських вождів, — цей збірник показує, що “патронаж” — не пережиток минулого, а жива моральна мова: спосіб уявляти владу, відповідальність і соціальні зв’язки. Далеко не руйнуючи демократію, він часто її підтримує. Об’єднуючи провідних істориків і антропологів, книжка показує, як стосунки щедрості, відданості та турботи й надалі формують політичне життя — не лише в Південній Азії, а й усюди, де демократія зустрічається з ієрархією.
Мислячи з і через Південну Азію, Patronage as Politics in South Asia висуває ширшу тезу: те, що багато хто відкидає як “корупцію” чи “відсталість”, насправді є поширеною політичною формою, яка допомагає зрозуміти внутрішню логіку демократії у світі.

Published in 2014 by Cambridge University Press